Головна

АЛІМЕНТИ ПО-НОВОМУ: Адвокат системи БПД Денис Блонський про законодавчі новації.

Деталі

blonskiyВ газеті «Голос України» вперше опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII (далі - Закон № 2037).

Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 визначено, що газета «Голос України» є офіційним виданням, в якому оприлюднюються Закони та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України. 

Відповідний номер газети вийшов 08.06.2017 за №102. Законодавчі зміни наберуть чинності 08.07.2017р.

Метою цієї статті є з’ясування суті запроваджених новацій. Також хочу звернути увагу читачів на обставини, які складно одразу помітити, та які слід враховувати тим, хто може стикнутися з аліментними правовідносинами.

Законом №2037 спрощено механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів. Зокрема, встановлено право того з батьків, з яким проживає дитина, визначати спосіб стягнення аліментів (частка від доходу або тверда грошова сума) та отримувати вирішення спору в порядку наказного провадження.

Раніше в позовах про стягнення аліментів вказувалась частка від доходу платника аліментів. Для присудження аліментів в твердій грошовій сумі мали існувати істотні обставини (нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі, або інші істотні обставини).

Тепер, право обирати спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) належить особі, яка звертається з відповідним позовом.

Законодавчо встановлено «верхню межу» - максимальний розмір аліментів, що можуть бути стягнуті на одну дитину, який має складати не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (на теперішні час 17770 грн.) Платники аліментів, які заробляють більше 70 тис. грн., можуть зітхнути з полегшенням.

Також, Законом №2037 скасовано соціальну пільгу, згідно з якою, держава доплачувала аліменти, якщо вони отримувались в розмірі меншому ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями Закону №2037 від оплати судовим збором звільнені вимоги про оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Законодавчими змінами встановлено, що у випадку стягнення аліментів в частці від доходу, розмір аліментів складає  на одну дитину – 1/4 частина, на двох дітей – 1/3 частина, на трьох і більше дітей – 1/2 частина заробітку (доходу) платника аліментів, але мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на час прийняття закону складає 888,50 грн. для дитини у віці від 6 до 18 років. (ч. 2 ст.182, ч. 5 ст. 183 СК України).

«Аліментні» зміни торкнулись і процесуального закону.

Встановлено процесуальну заборону зупиняти провадження у справі про стягнення аліментів у випадку наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

Раніше в наказному провадженні підлягали розгляду вимоги про стягнення аліментів, якщо заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі 30%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.

Тепер вимоги про стягнення аліментів в частці від доходу, визначеній положеннями Закону №2037 (1/4 частина на одну дитину, 1/3 на двох, 1/2 на трьох і більше дітей) або в мінімальному розмірі встановленому Законом(50% прожиткового мінімуму) розглядаються виключно в наказному провадженні.

Згідно з положеннями частини 3 статті 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу (в тому вислі і про стягнення аліментів), може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. Звернення з позовною заявою, а не заявою про видачу судового наказу тягне за собою повернення позову (статті 118, 121 ЦПК України). Цивільний процес характеризується низкою формальних процедур, недотримання яких тягне процесуальні санкції. Позовна заява про стягнення аліментів у законодавчо встановленому розмірі буде повернута позивачу, оскільки правильно звертатись з заявою про видачу судового наказу. З позовом про стягнення аліментів буде правильно звертатись у випадку якщо в позові ставляться вимоги про стягнення аліментів у розмірі, що перевищує законодавчо встановлені розміри (наприклад позивач проситиме стягнути 70 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не 50%, як визначено Сімейним кодексом).

За загальним правилом особа, яка незгодна з судовим наказом може оскаржити його, шляхом подачі заяви про скасування наказу. В такому випадку наказ скасовується, а заявнику роз’яснюється право заявити свої вимоги шляхом подачі позовної заяви.

В практиці адвокатів центру безоплатної вторинної правової допомоги був випадок коли за заявою ЖЕКу суд видав наказ про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. При цьому заборгованості у громадянина не було, що підтверджувалось квитанціями про оплату. Після отримання такого судового наказу підготовлено та подано до суду заяву про його скасування. Наказ судом було скасовано, а житлово-експлуатаційна організація з позовом більше не зверталась, працівники бухгалтерії ЖЕКу визнали свою помилку.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку(стаття 105-1 ЦПК України).

За відсутності процедури перегляду наказу судом, що його видав, відкритим залишається питання про можливість його оскарження. Відповідь на питання про можливість оскаржити наказ в апеляційному порядку надасть практика або чергові зміни в процесуальний закон.

У разі видачі судового наказу про стягнення аліментів у частці від доходу, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Тобто, у випадку, стягнення аліментів у твердій грошовій сумі оскаржити такий судовий наказ неможливо.

Закон №2037 не передбачає «автоматичного» перерахування аліментів для тих, хто вже отримує їх в розмірі нижчому ніж встановлено законодавчо. Тому, для збільшення розміру аліментів до 50% прожиткового мінімуму необхідно звертатись з заявами про видачу судових наказів.

Консультації з питань аліментних відносин можна отримати в Голопристанському місцевому центрі з надання безоплатної правової допомоги за адресою:
м.Гола Пристань, пров. Курортний, 7, тел. +38(05539)2-10-91/2-10-96,

а також в Скадовському бюро правової допомоги за адресою:
м. Скадовськ, вул. Сергіївська, 4, тел. +38 (095) 539-53-61

та

Каланчацькому бюро правової допомоги за адресою:
смт. Каланчак, вул. Херсонська, 9, тел. +38 (050) 875-30-50; +38 (099) 331-04-23.

   
   
kc
   
algorytm zvernenya zasudzhenogo
   
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН
   
algorumy
   
ATO
   
peremishcheni
   
   
Infografika
   
   
Digest new
   
pracia
   

Адвокатам  

Advocats
   

Кількість переглядів сайту  

386870
Сьогодні
Учора
Цього тижня
Минулого тижня
У цьому місяці
Минулого місяця
Усього
377
1052
8036
329108
20994
36631
386870

Ваш IP: 54.196.127.107
Час: 2017-11-19 10:18:40
   
© 2014-2017 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове